Як прикрашали ялинку у давнину
Ритуал прикрашання ялинки можна віднести і до язичницьких, і до християнських традицій. Ще в давні часи германські племена, вшановуючи дух лісу, прикрашали ялинки різноманітними дарами.
З роками цей ритуал видозмінився та закріпив за собою асоціацію з Різдвом та новорічними святами.
До речі в Німеччині тривалий час на Різдво дерево прикрашали позолоченою або посрібленою картоплею. Адже цей овоч в Європі колись був справжньою екзотикою.
Згодом традицію перейняли й інші країни.
В давні часи прикраси для ялинки несли в собі певний зміст. Люди прикрашали дерева іграшками, що символізували добробут, задаючи тон наступному року.
Окрасами для різдвяної красуні були фрукти, овочі та солодощі. На ялинках розвішували фігурний цукор, гірлянди з родзинок та печиво. Весь декор був їстівним.
Трошки пізніше прикрашати почали горішками у фользі, саморобними іграшками з соломи, фігурками з паперу або дроту, саморобними кульками, які робили з газет, обернутими у фольгу, мандаринами, але дуже рідко.
До речі іграшку з горіха інколи робили з секретом. Зі шкаралупи виймали сам горішок, а в середину клали якийсь невеличкий сюрприз.
Ще одним із матеріалів для виготовлення іграшки була яєчна шкаралупа. На ній малювали кумедне личко, а на верхівку клеїли ковпачок із кольорового паперу.
Прикрашали ялинку ще писанками та паперовими витинанками.
Також були раніше й аналоги сучасним гірляндам – розфарбовані лампочки, щоправда, ті не світилися, та паперові ланцюжки.
Бувало, що ялинку прикрашали шоколадними іграшками, але їх не їли потім, а використовували суто як прикрасу, залишаючи на наступний рік.
Найбільш бажаними, але найдорожчими були ялинкові прикраси з опуклого картону – фігурки птахів та звірів вкриті фольгою, скляні іграшки, шишки та зірочки із золоченої соломки. Дуже святково та урочисто виглядали свічки. Для них виготовляли спеціальні підставки-лапки, аби дерево не загорілося.
Окрім ялинки в українській культурі є ще один різдвяний символ – Дідух. Робили його з необмолоченого жита або пшениці та прикрашали сухоцвітами й солодощами.
З часом Дідух став різдвяною окрасою лише в оселях, де мали господарство, адже він є символом достатку та врожайності.
Але і в деяких міських домівках прекрасно уживалися два різдвяні символи. Люди прикрашали і Дідуха, і ялинку.
В давнину окраса домівок та символи несли в собі зовсім інший зміст. Люди намагалися задобрити духів, щоб мати врожай та достаток увесь рік.
Час плине, зміст стає інакшим.
І вже зараз для нас новорічні прикраси та святкова атмосфера несуть сенс єдності, згуртованості та відчуття безумовної любові, яке можуть плекати один до одного тільки рідні люди.