Наноїжа (nanofood) – термін новий, малозрозумілий і непоказний. Їжа для нанолюдей? Дуже маленькі порції? Їжа, зроблена на нанофабриках? Ні, звичайно. Але все таки це цікавий напрям в харчовій галузі.

Учені, інженери і фахівці харчової промисловості сперечалися про перспективи наноїжі на першій конференції з виразною назвою Nano4Food 2005, що пройшла 20-21 червня в голландському містечку Wageningen.

Виявляється, наноїжа – це цілий набір наукових ідей, які вже знаходяться на шляху до реалізації і застосування в промисловості.

По-перше, нанотехнології можуть надати харчовикам унікальні можливості по тотальному моніторингу у реальному часі якості і безпеки продуктів безпосередньо в процесі виробництва.

Йдеться про діагностичні машини, із застосуванням різних наносенсорів або так званих квантових крапок, здатних швидко і надійно виявляти в продуктах найдрібніші хімічні забруднення або небезпечні біологічні агенти.

І виробництво їжі, і її транспортування і методи зберігання можуть одержати свою порцію корисних інновацій від нанотехнологічної галузі.

За оцінкою учених перші серійні машини такого роду з'являться на масових харчових виробництвах в найближчі чотири роки.

Але на порядку денному і радикальніші ідеї. Ви готові проковтнути наночастки, які неможливо побачити?

Пам'ятається, якийсь час назад з'явилася "страшилка", що, мов, наночастки, які випадково потрапили у природу, створені руками людини, можуть бути непбезпечними для здоров'я?

Ці побоювання ще не розвіяні, але фахівці з нанотехнологій пропонують подивитися на таку "інтервенцію" всередину наших тіл і з іншої сторони.

А що коли наночастки цілеспрямовано використовуватимуться для доставки до точно вибраних частин організму корисних речовин і ліків? Що якщо такі нанокапсули можна буде уводити в харчові продукти?

Поки що ніхто не вживав наноїжу, але попередні розробки вже йдуть. Фахівці говорять, що їстівні наночастки можуть бути зроблені з кремнію, кераміки або полімерів. І зрозуміло — органічних речовин.

І якщо відносно безпеки так званих "м'яких" частинок, схожих за будовою і складом до біологічних матеріалів – все ясно, то "тверді" частинки, складені з неорганічних речовин – це велика біла пляма на перетині двох територій — нанотехнології і біології.

Оскільки ці частинки надзвичайно малі — вони демонструють іншу хімічну поведінку ніж, ті ж речовини, але "оптом". Тут в гру вже вступає квантова механіка.

Учені ще не можуть сказати — по яких маршрутах подібні частинки подорожуватимуть в тілі, і де в результаті зупиняться. Це ще потрібно з'ясувати. Зате деякі фахівці вже малюють футуристичні картини переваг наноїжі. Крім доставки цінних живильних речовин до потрібних кліток.

Як вам сподобається, наприклад, інтерактивний напій, змальований уявою Мануеля Маркеса-Санчеса (Manuel Marquez-Sanchez) з компанії Kraft Foods?

Ідея полягає в наступному: кожен купує один і той же напій, але потім споживач зможе сам управляти наночастками так, що на його очах мінятимуться смак, колір, аромат і концентрація напою.

Фантастика. Але перші ластівки – вже на порозі. Зараз ринок наноїжі має об'єм близько $3 мільярдів. Це поки лише прикладні нанотехнології, які можна пристосувати для потреб харчової промисловості. А до 2010 року, за оцінкою експертів, даний ринок виросте до $20 мільярдів.

Можливо, в цій сумі свою частку завоюють і міняючі свою структуру напої. Або, скажімо, виліковуючі судини і серце нанобіфштекси.

http://www.patent.net.ua