Газета по-українські.-15.02.2021

15 лютого 1574-го у Львові Іван Федоров видав 1-шу друковану книжку на українських землях - "Апостол". Вона містила традиційний церковнослов'янський переклад "Діянь і послань апостольських".

Gazeta.ua зібрала книги, які мали великий резонанс в українській історії.

"Лексикон словенороський"

Словник староукраїнської мови лексикографа Памви Беринди. Надрукований 1627-го. Беринда працював над ним 30 років. Праця складається з 2 частин і розміщена на 475 сторінках. 6982 слова витлумачили церковнослов'янською мовою. У передмові автор зазначив, що слов'янська мова має багато "темних" слів, тому він взявся за їхнє пояснення старою українською мовою.

"Енеїда"

Пародійна поема Івана Котляревського, 1-й твір сучасною українською мовою. Автор переніс події однойменної поеми давньоримського автора Вергілія на українські реалії. Її надрукували 1798 року у Санкт-Петербурзі, без відома та згоди самого Котляревського. Видання здійснив багатий конотопський поміщик Максим Парпура. З "Енеїди" почалась сучасна українська література.

"Кобзар"

Збірка віршів художника та поета Тараса Шевченка. Була видана 1840 року в приватній друкарні Фішера у Петербурзі. Мала наклад 1 тис. примірників. "Ся маленька книжечка відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухла мов джерело чистої, холодної води, заясніла невідомою досі в українському письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією вислову", – писав про "Кобзар" Іван Франко.

"Русалка дністровая"

1-й альманах українською мовою. Видання здійснило літературне угруповання "Руська трійця", очолюване Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем. Надрукували 1837-го у Будапешті. До альманаху увійшли народні пісні, вірші та статті. З "Русалки дністрової" почалось культурне відродження на Західній Україні.

"Словарь української мови"

Російсько-український словник Бориса Грінченка. Його видали у 1907-1909-х у Києві у 4 томах. Словник укладали 46 років, він мав великий вплив на усталення української літературної мови й літературного правопису. До словника увійшли слова з живої української мови, діалектизми.

"Історія русів"

Книжку анонімного автора видав 1846 року український філолог Осип Бодянський у Москві. Припускають, що її написали наприкінці XVIII ст. У ній оповідається історія України від найдавніших часів до руйнування Запорізької Січі. Автор вважає, що українці переселилися з Азії від часів Вавилонського змішання мов. Історики кажуть, що книжка не може бути джерелом історії українців. Але вона мала великий вплив на український рух. У ній відстоювалась ідея незалежності України.

Перший повний переклад Біблії

Переклад українською здійснили Пантелеймон Куліш, Іван Пулюй та Іван Нечуй-Левицький. Куліш почав перекладати писання у 1860 роках. 1869-го до нього приєднався Іван Пулюй. Молодий студент мав глибокі знання з богослів'я та володів давніми мовами. 1881-го Наукове товариство ім. Шевченка опублікувало у Львові Новий Заповіт у їхньому перекладі. Після смерті Куліша до Пулюя долучився Іван Нечуй-Левицький. 1903 року Британське та закордонне біблійне товариство видало 1-шу повну українську Біблію в Лондоні.

"Україна irredenta"

Український політик Юліан Бачинський у своїй книзі першим обґрунтував потребу здобуття політичної незалежності України як головну передумову її дальшого соціально-економічного та культурного розвитку. Зробив це на підставі аналізу еміграції українців-галичан, з марксистських позицій. Висунув дивіз: "Вільна, велика, політично самостійна Україна, одна, нероздільна від Сяну по Кавказ!" На першу публікацію праці Бачинського 1895 року відгукнувся Іван Франко.

"Націоналізм"

Провідна робота ідеолога українського націоналізму Дмитра Донцова. Вперше її видали в друкарні Отців Василіян у Жовкві на Львівщині 1926 року. Книга містить 3 частини: "Українське провансальство", "Чинний націоналізм", "Українська ідея". Донцов пояснив національну ідею, як панування певної етнічної групи над територією, яку вона одержала від батьків і яку хоче залишити своїм дітям.

"Чому я не хочу вертатись до СРСР?"

Письменник Іван Багряний написав статтю у таборі для переміщених осіб у німецькому Гауштеттені 1946-го. Розпочав розповідь з того, як більшовики вбили його діда та дядька і як почався геноцид. Він відкрив західним країнам справжню ситуацію в СРСР. Брошюру швидко переклали багатьма мовами.

"Інтернаціоналізм чи русифікація?"

Український літературознавець Іван Дзюба написав книжку після репресій проти української інтелігенції 1965 року. Дзюба з марксистських позицій проаналізував національно-культурну політику радянської влади в Україні. 1966-го відправив свою роботу першому секретареві ЦК компартії України Петру Шелесту і голові уряду УРСР Володимирові Щербицькому, а її російський переклад — керівництву КПРС. Доводив, що компартія перейшла на позиції російського великодержавного шовінізму. У лютому 1968 року книжку надрукували у видавництві "Сучасність". Після публікації Дзюба втратив роботу. Він провів 18 місяців в ув'язненні.

"Польові дослідження з українського сексу"

Роман української письменниці Оксани Забужко вийшов друком 1996-го. У ньому йдеться про українську поетесу, що приїхала викладати в США. "Сексуальна одіссея художника й поетеси, розгортаючись в Україні й Америці кінця XX століття, обертається правдивою середньовічною містерією, у якій героїня проходить кругами недавньої української історії, щоб зустрітися віч-на-віч із Дияволом", - йшлося в анотації до 1-го видання. Відверті еротичні сцени та роздуми на теми фемінізму й національної ідентичності зробили публікацію роману помітною подією в українському літературному житті.

"Записки українського самашедшего"

1-й прозовий роман поетеси Ліни Костенко. Вийшов друком у видавництві Івана Малковича А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА в грудні 2010 року. За пів місяця тираж у 10 тис. розкупили. У романі описується життя безробітного програмісті у часи президента Леоніда Кучми та помаранчевої революції.

"Справа Василя Стуса"

Книга історика та публіциста Вахтанга Кіпіані про кримінальну справу, життя і смерть українського поета Василя Стуса. Надрукована 2019 року. Адвокат Стуса Віктор Медведчук спробував заборонити книжку. 19 жовтня 2020 року Дарницький районний суд міста Києва виніс рішення про заборону розповсюдження книги, однак це рішення не вступить в силу до кінця розгляду апеляції відповідачів на це рішення. Після рішення суду українці почали масово скуповувати книжку.

Gazeta.ua