Тему сьогоднішньої розповіді підказала неординарна чудова подія - пивоварну культуру Бельгії включили до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Про це повідомляється на сайті організації. Відзначається, що пиво є частиною національної спадщини в країні, де виробляють близько 1,5 тисяч видів цього напою. Головна мета списку Світової спадщини — захистити об'єкти, які є унікальними у своєму роді. Станом на 2015 рік у переліку нараховувався 1031 пункт.

У минулому у Бельгії кількість пивоварень не поступалася кількості церков. Кожна мала свій сорт пива, своє джерело води і свого пивовара. Самі бельгійці з споживання  пива роблять ціле свято.

І сьогодні ми пропонуємо згадати одного з найвидатніших живописців так званого Золотого століття голландського мистецтва Франса Хальса (1582-1666 рр.)

У творчості Франса Хальса втілилися життєрадісність і демократизм, властиві голландському мистецтву в роки його підйому, що настали в країні після перемоги буржуазної революції. Син фламандського ткача, Хальс з раннього дитинства жив у  Харлемі, другому за розмірами після сусіднього Амстердаму місті Голландії. Пивоваріння, поряд з виробництвом тканин, становило основу економіки Харлема. Фактичним підтвердженням ролі пивоваріння в житті міста було те, що більшу частку місць у міській раді захопили саме пивовари. Всього ж в Харлемі у 1618 році налічувалося 54 пивоварні. Пивовари займали значні посади в місті і часто обиралися навіть на пост бургомістра. Хальсу пивовари любили замовляти свої портрети і портрети своїх сімей. Крім того, Харлемські пивовари були головними покупцями хальсівських жанрових полотен. Так, один з власників великої пивоварні придбав картину «Юнак з кухлем пива».

Ця картина заряджає глядача непідробною радістю й оптимізмом, настільки художнику вдалося відобразити посмішку юнака, який наливає пиво з глечика в склянку. Висловити на обличчі більше задоволення від перших ковтків пива неможливо. Цьому зображенню більше чотирьохсот років, але і сьогодні можна побачити людей при тих же обставинах, що зазнають часом величезне задоволення при перших ковтках холодного доброго пива...

Нарешті, ті ж пивовари виступили  замовниками чотирьох величезних групових портретів, бо саме вони складали кістяк харлемських добровольчих стрілецьких рот, які  виконували роль народної міської міліції.

 «Бенкет офіцерів роти святого Георгія» написаний у 1616 році, коли художнику було близько тридцяти років. Це величезне полотно (175х324 см) — перший монументальний твір у голландському живопису XVII століття. Всього за кілька років до того було укладено перемир'я з іспанцями, була визнана фактична незалежність країни (юридично вона буде визнана тільки у 1648 році). Епоха героїчної боротьби за незалежність ще не відійшла у минуле, харлемські стрілки — вчорашні учасники цієї боротьби. В їх самовпевненості є відтінок добродушного гумору, вони сповнені наполегливого самоствердження, але не протиставляють себе глядачеві. Доброзичливо і невимушено вони звертаються до глядача, як би готові прийняти його в свою компанію. Хальс сам служив у цій роті і добре знав їх усіх.

Найбільш великим зібранням картин художника володіє музей Хальса у Харлемі. Ван Гог  відмітив, що у Хальса «27 відтінків чорного». Хальс був зображений на нідерландській банкноті у 10 гульденів, що мала ходіння в 1970-1990 роках. У старості Хальс перестав отримувати замовлення і впав у злидні. Художник помер у харлемській богадільні. Це щонайменше дивно, бо всі п'ятеро синів Хальса стали художниками-портретистами і були мабуть далеко не бідними... До речі, один з них, Франс Хальс молодший, підписував власні портрети монограмою батька.

Цікаво, що дві українські картини Франса Хальса походять з Ермітажу. Імператор Олександр I розпорядився у 1812 році видати із збірки  Ермітажу для оздоблення церков Таврійської губернії чотири картини з образами апостолів. В радянські часи два з чотирьох апостолів потрапили до Одеського Музею західного і східного мистецтва. Науковий працівник Ермітажу Ірина Лінник, перебуваючи в Одесі у відпустці, відвідала музей, де й упізнала в двох апостолах ранішні релігійні роботи Франса Хальса. Відкриття стало сенсацією для фахівців. Це апостоли Лука та Матвій.

Мабуть, багато хто пам’ятає про пригоду картини святого Луки, яка  сталась під час проведення виставки робіт радянських реставраторів у Музеї образотворчих мистецтв імені Пушкіна у Москві на Волхонці.  Там і сталася неприємна несподіванка — злодій вирізав полотно і зник. Музей не знав крадіжок з буремних 1930-х років, коли викрали картини   Доссі та Тиціана. Справу передали у відділ розшуку  і незабаром був затриманий молодий реставратор. Полотно повернули до Одеси, а злодію присудили  десять років ув'язнення. Ці події з полотном одеського музею стали сюжетом для радянського художнього кінофільму  «Повернення святого Луки».

А в Музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків в Києві ми маємо змогу побачити полотно молодшого брата Хальса - Дірка (1591-1656) "Вечірка або Концерт".