Інноваційні методи обробки продовольчої сировини: моногр./С.Ю.Миколенко, О.В. Гончарова, А.М. Пугач, А.В.Купченко та ін. – Дніпро:Журфонд, 2017.- 224 с. –Бібліогр. в кінці розд.: іл.

 

Пропонуємо переглянути сторінки книги з нових надходжень до фонду бібліотеки.

Це колективна монографія викладачів-науковців Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету. При підготовці наукового видання було опрацьовано понад 280 друкованих вітчизняних та зарубіжних видань; матеріал супроводжує велика кількість рисунків, таблиць.

Монографія складається з шести частин.

В першій частині «Втрати харчової сировини у продовольчому ланцюзі» проаналізовано обсяги втрат сільськогосподарської сировини протягом харчового ланцюга, починаючи від вирощування до ланки споживання. Встановлено основні напрямки інноваційної діяльності у харчовій і переробній галузі щодо скорочення втрат сировини за рахунок впровадження ресурсозберігаючих технологій. Показані взаємопов’язані із продовольчими втратами ресурси, які чинять навантаження на навколишнє середовище і перешкоджають раціональному природокористуванню.

В другій частині «Теоретичні і прикладні аспекти диспергування сільськогосподарської сировини» проведено аналіз способів подрібнення і диспергування сільськогосподарської сировини, зокрема, зерна і зернових продуктів та кормів. Подано огляд існуючих конструкцій диспергаторів та інших пристроїв подрібнювання.

У третій частині «Інфрачервоне випромінювання у харчових технологіях» запропоновано класифікацію напрямків використання інфрачервоного  випромінювання у харчових технологіях та апаратурного забезпечення процесу. Проаналізовано результати досліджень застосування даного методу при обробці зернових продуктів, сушінні плодів, овочів, м’яса та іншої харчової сировини. Подано технологію переробки насіння соняшнику з використанням інфрачервоного випромінювання.

У четвертій частині «Застосування надвисокочастотного випромінювання для обробки» проаналізовано технологічні аспекти застосування мікрохвильової обробки для сушіння сільськогосподарської продукції. Описано використання надвисоких частот при обробці борошна, м’яса, при виробництві комбікормів, олії, кисломолочної продукції, рослинних екстрактів. Аналіз результатів щодо використання надвисоких частот в різних технологічних процесах показують ефективність даного методу обробки напівфабрикатів, готових  продуктів, а також їх безпечність для споживача.

П’ята частина «Перспективи застосування контактної нерівноважної низькотемпературної плазми як фізико-хімічного методу обробки води» висвітлює застосування даного методу для обробки води та запропоновано шляхи його застосування у харчовій промисловості. Запропоновано технології виробництва хлібопекарської продукції підвищеної харчової цінності з використанням води, підданої дії контактної нерівноважної плазми.

У шостій частині «Біотестування інноваційних методів обробки сировини» виявлено принципові аспекти проведення біотестування з огляду на функціонування тест-системи під впливом досліджуваних чинників. Проведено аналіз застосування різних тест-об’єктів для контролю токсичності сировини і добавок у харчовій промисловості. Наведено результати комплексних досліджень впливу обробки води контактною нерівноважною плазмою на гідробіонти з метою виявлення ознак токсичності.

Таким чином, за словами науковців, «..впровадження запропонованих інноваційних методів обробки сировини сприятиме зростанню ефективності виробництва, зменшенню енергетичних витрат і втрат продовольчої сировини та забезпечення населення харчовою продукцією високої якості».

Монографія рекомендована для наукових, інженерно-технічних працівників, аспірантів, викладачів та студентів вищих навчальних закладів, які спеціалізуються на ресурсозберігаючих технологіях харчових і переробних виробництв.