​​​​​​Пропонуємо читачам переглянути сторінки надзвичайно цікавих і цінних книг, присвячених Хлібу.

Хліб наш насущний. Використання хліба в українських обрядах і звичаях/упоряд.: М. Ткач, Н. Данилевська. – Київ: Укр. Центр духовної  культури. – 2003. - 220 с.: іл.

Першим був не Господь і не геній,

першим був – простий чоловік.

Він ходив по землі зеленій

і між іншим хлібину спік.

.Василь Симоненко  

 

Хліб... Творіння людини, без якого немислиме життя. Хліб – найбільш ємний в світі акумулятор життя, невтомна людська праця, сила  і міць людини. Хліб-воїн і хліб мирного часу... Яким тільки не буває хліб: і черствим, гірким, легким і надзвичайно тяжким. Пригадаймо слова Тараса Шевченка в поемі «Сон»:

 «... посилала мати

На цілу ніч працювати,

На хліб заробляти.

А я стою, похилившись,

Думаю, гадаю,

Як то тяжко той насущний

Люде добувають»

Любов до хліборобства – до справді святої справи, якою є випікання хліба, - іде з глибини віків і передається народом від покоління до покоління. Вінець праці хлібороба, що не терпить до себе легковажного ставлення. Творити хліб завжди доручали найсумліннішим, найзавзятішим, шанованим людям. Так було, так є, і так буде завжди. Запропонована книга стане в пригоді етнографам, педагогам, студентам, хліборобам, всім шанувальникам українських традицій при підготовці професійних свят, українських обрядових заходів, сімейних свят та обрядів. Надзвичайно багатий матеріал з прикладами традиційного використання хліба як головного символу добробуту й життя людини в українському побуті, в народних  звичаях та обрядах календарного та родинного циклів

 

Зюбровський А. В.   Народні  традиції   випікання  хліба   в  українців   наприкінці

XIX - на початку XXI століття (за матеріалами Південно-Західного історико-етнографічного регіону): монографія /А.В. Зюбровський; НАНУ, Ін-т народознавства. К.: наукова думка, 2018. 192 с.:іл. - (Проект «Наукова книга». Молоді вчені) 

 

Він вічний і святий, цей житній хліб

Так, як життя, добро, кохання, правда                                                                                                  

                                     Наталка Матюх

 

Автор монографії Андрій Вікторович Зюбровський – кандидат історичний наук, науковий співробітник відділу історичної етнології Інституту народознавства Національної академії наук України.

В науковій роботі на основі величезного масиву архівних, літературних джерел здійснено комплексне наукове дослідження народних традицій повсякденного хлібопечення українців Південно-Західного історико-етнографічного регіону.

За словами автора, «всебічне дослідження народних традицій випікання хліба насамперед має допомогти встановити взаємозв’язки хлібопекарської звичаєвості з іншими галузями народної культури українців (поминальною, аграрною обрядовістю, вшануванням стихій, етноботанічними уявленнями)».

Етнографічні експедиції проводилися протягом 2005-2014 років,   обстежено

86 населених пунктів,   опитано   понад   190   респондентів. До виїзних мандрів автор підготував програму-запитальник «Повсякденний хліб у традиційній культурі українців», до якого включено 189 запитань.

Монографія складається з розділів: повсякденне хлібопечення українців у джерелах та історіографії; традиційні виконавці та знаряддя хлібопекарського процесу; підготовчий етап повсякденного хлібопечення; народні традиції випікання, зберігання та споживання щоденного хліба; прісний хліб у повсякденному раціоні українців: ареально-хронологічна характеристика.

Книгу доповнюють додатки, що містять багатий інформативний, цінний, навіть маловідомий матеріал, зібраний під час етнографічних мандрівок населеними пунктами регіону, наприклад: різновиди критеріїв визначення готовності тіста при замішуванні; уявлення про покарання-відплату за нешанобливе ставлення до хліба; народні анекдоти про неохайну господиню та її діжу, про невмілу дівчину-багатійку, яка спекла хліб у печі разом із ночвами; народні оповідання про заборонені для випікання хліба дні – неділю та п’ятницю. Досить цікаві оповідання про персоніфіковану П’ятницю, яку шанували як святу. В цей день не можна було пекти хліб, прясти, золити сорочки, виконувати інші господарські роботи, це був великий гріх. В одній з оповідок згадується: «П’ятниця – така ж свята, як і інші, котрих ви святкуєте, і що вона за вас терпить муки, як ви її не пошановуєте».

 Зацікавить читача розділ «Прісний хліб у повсякденному раціоні українців». Як зазначається в книзі, «прісний хліб, на відміну від вчиненого, східні слов’яни використовували в обрядодіях з метою здійснення зв’язку між цим і потойбічним світом, для магічного відсторонення хвороб і смерті, задобрювання душ і духів». Прісне печиво – прадавній вид печених борошняних виробів українців. Зоною його суспільного вжитку  до кінця XIX – середини XX  ст., завдяки консервації залишків народної культури, залишались Українські Карпати. Прісне хлібопечення займало вагоме місце й повсякденному житті та в раціоні харчування сільської родини.

Книги адресовані історикам, етнологам, краєзнавцям, народознавцям та всім, хто цікавиться дослідженням народної культури. На наш погляд, сьогодні необхідно ширше залучати етнопедагогічні елементи, пов’язані із хлібопеченням, популяризувати культуру споживання хліба, шанувати хліб як Божий дар.

Література може бути корисна фахівцям хлібопечення для доповнення технології хлібопродуктів звичаєво-обрядовими приписами на упаковці зі зверненням шанобливого ставлення людини до Хліба.