Борошно стародавніх пшениць, продукти переробки круп’яних культур та шроти у технології хліба: моногр./В.І. Дробот, Л.А. Михонік, А.Б. Семенова, Н.О. Фалендиш, за ред. В.І. Дробот; НУХТ.- К.:НУХТ, 2018. – 185 с.: іл.

 

Перегорнемо сторінки наступного, на сьогодні своєчасного та корисного видання, присвяченого питанням розширення сегменту оздоровчих продуктів.

Монографія – результат великої, копіткої теоретичної, науково-дослідницької роботи науковців Національного університету харчових технологій, селекціонерів Уманського національного університету садівництва, Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва, виробників галузі.

На сьогоднішній день в світі відзначається тенденція зростання інтересу населення до здорового способу життя, основою якого є збалансоване харчування, і це спонукає виробників до поступового збільшення  частки продукції, виготовленої зі стародавніх сортів пшениці.

В роботі розлого узагальнена інформація про сировину, перспективну  для виробництва оздоровчих продуктів. В цих умовах, як зазначається в роботі, відбулося  «повторне відкриття» стародавніх видів плівчастих пшениць – однозернянки, полби та спельти».Ці пшениці стійкі до впливу несприятливих факторів довкілля, мають кращий хімічний склад порівняно з сучасними голозерними пшеницями.  

Продукти переробки спельти та полби (плівчасті пшениці) використовують як зернові наповнювачі у молочній галузі, спортивному, дитячому харчуванні, зернових сніданках, пивоварінні. Автори наводять приклади зарубіжних селекційних  досягнень використання  стародавніх пшениць в харчовій промисловості.   

Нові сорти плівчастих пшениць української селекції потребують більш грунтовних наукових досліджень для визначення найбільш доцільних напрямів її переробляння. Як недолік, відзначається недостатній обсяг інформації у вітчизняних інформаційних джерелах щодо харчових переваг і технологічних властивостей борошна різних сортів. Монографія укладена за розділами: використання борошна стародавніх пшениць у хлібопекарському виробництві; інноваційні технології хлібобулочних виробів з борошна пшеничного цільно-зернового та продуктів перероблення круп’яних і олійних культур; технологічні аспекти використання шротів рослинної сировини в технології хліба з сортового борошна. Матеріал видання супроводжується великою кількістю результатів селекційних, науково-дослідних робіт по використанню у виробництві борошна стародавніх пшениць.  До кожного розділу подається список рекомендованої додаткової літератури.

Монографія призначена  для студентів вузів за спеціальністю «Технологія хліба, кондитерських, макаронних виробів та харчоконцентратів», аспірантів, науковців, представляє професійний інтерес фахівців хлібопекарської галузі.

 

 

Гайдай І. Verum in grano [Істина в зерні]: фотоальбом/І.Гайдай. – [К.] 2019. -38 с.

Розпочнемо презентацію з надзвичайно цікавого видання, яке може бути окрасою літературного заходу, присвяченого Дню борошна.

Фотоальбом «Істина в зерні» талановитого фотомайстра просто зачаровує своєю красою і неповторністю. За словами автора, його ще з дитинства цікавило співвідношення видимого та невідомого у Всесвіті. І саме захоплення фотографією сприяло цьому. Сам процес фотографії став магічним: «приховане зображення ставало видимим у проявнику». Автор підготував серію світлин різних зерен і насіння. Кожен з нас бачить зерно, розглядає його форму, часто дуже цікаву.  За філософією майстра, «головне в зерні інше – це інформація, яку не видно навіть у мікроскопі». Сама форма зерна не показує нам, якою буде рослина, коли проросте, коли зацвіте і коли зів’яне. Вся таїна – всередині зерна.

До фотоальбому включені фото зерна пшениці, жита, вівсяного, рисового зерна, гречки, квасолі, насіння гарбуза, перцю, соняшника.

 

 

 

 

 

 

Технологія зберігання зерна з основами захисту від шкідників: навч. посіб. /Н.М. Осокіна, І.І. Мостов’як, О.П.Герасимчук, В.В.Любич, К.В. Костецька, Н.П. Матвієнко.- Умань, 2016.- 245 с.:іл. – Бібліогр.: с.236.

В навчальному посібнику наведено відомості про хімічний склад, властивості зернової маси як об’єкту правильного зберігання. Під час зберігання  зерна та зернових продуктів однією з головних задач стоїть підвищення якості зернових продуктів під час післязбиральної обробки зерна та насіння для покращення їхньої стійкості під час зберігання, доведення  насіння  до посівних кондицій, та продовольчого зерна до норм якості, передбачених державними стандартами. Розглянуто окремі технологічні заходи, режими і способи, що забезпечують зберігання зерна. Викладені найбільш поширені види шкідників зернових запасів та заходи захисту від них.

Матеріал посібника згруповано за розділами: зерно й насіння як джерело харчових і кормових запасів та сировина для переробки; теоретичні основи зберігання зерна, насіння і зернопродуктів; зернова маса як об’єкт зберігання; заходи з підвищення стійкості зернових мас під час зберігання; режими зберігання зернових мас.

Розділ «Якісна характеристика зерна і насіння» подає матеріали нормування якості продукції. Якість зерна визначають за його вимелюваністю. Це дає можливість визначити, скільки борошна (відсоток виходу) може мати з досліджуваного зразка зерна за певною схемою помелу та якої якості буде борошно. 

В розділі «Умови зберігання зерна і насіння сільськогосподарських культур» окремо розглядаються пшениця і жито, овес, ячмінь просо, гречка, кукурудза, горох, соя, соняшник, ріпак.

Останній розділ «Основи захисту зерна від шкідників» подає характеристику основних шкідників зерна ,  в Україні їх поширено понад 100 видів.

Для кращого засвоєння матеріалу до посібника додаються контрольні запитання, список літератури , алфавітний покажчик, термінологічний словник.