До уваги користувачів!

Презентація рідкісної книги з фонду бібліотеки  1897 року видання

Крахмальное декстринное и паточное производства: руководство к устройству крахмальных заводов и к производству крахмала, патоки и декстрина /сост. К.К. Вебер. – 2-е изд., перераб. и доп. – Санкт-Петербург: Изд. А.Ф. Девриена, 1897. – 380 с.: ил.

 

 

 

 

 

Книга в свій час була практичним посібником для працівників крохмально-патокового виробництва. Підготовлена інженером-технологом Вебером.

На сьогодні книга цінна, рідкісна. Може бути цікавою і корисною для студентів харчових спеціальностей, фахівців галузі.

В передмові посібника подається короткий опис стану виробництва крохмалю в Російській імперії. За словами укладача, друге, перероблене і доповнене видання  повинно сприяти розвитку галузі.

За змістом книга має розділи:

хімічний склад та фізичні властивості крохмалю;

виробництво картопляного крохмалю (подається повний технологічний цикл);

проектування та оснащення крохмальних заводів;

В розділі з  проектування заводів представлені різні авторські  системи, подається опис роботи крохмальних заводів. Серед кращих називаються Одеський, Таврійський (Херсонський) заводи. Наприклад, на Одеському заводі отримували до 90 пудів крохмалю в день. На заводі працював паровий двигун в 20 кінських сил;

виробництво саго;      

виробництво пшеничного крохмалю;

Первинною сировиною для виготовлення пшеничного крохмалю були технічні сорти пшениці – тверда чи скловидна, м’яка чи мучниста, напівтверда чи напівм’яка.

виробництво кукурудзяного крохмалю;

виробництво декстрину;

виробництво патоки та виноградного цукру;

виробництво патоки солодом;

виробництво кульора (Couleur);

Процес виробництва кульора  є продовженням цукрового, патокового виробництва. Це побічний продукт, який застосовують для підфарбовування рому, коньяку, вин, оцту, пива. Використовувався кульор в кулінарії для підфарбовування соусів.

Зручним елементом книги є ілюстрації. Подано атлас з 24 таблицями та 150 технологічними фігурами.