Солодкий смак винограду

З давнини і до наших днів виноград привертає до себе увагу людей яскравими гронами різних кольорів, високою поживністю ягід з їх дуже приємним соком та можливістю їх застосування. Батьківщиною культурного винограду є південні країни Закавказзя, Середня Азія, Іран, Афганістан, Північний Китай. В Європі виноградарство і виноробство досягли найвищого розвитку в кінці ХVІІ на початку ХVІІІ століття (Франція, Іспанія, Португалія, Італія, Угорщина). Рослина виноград має багатовікову історію і вперше була узагальнена в працях учених античності. Відомості з агротехніки винограду викладені в працях карфагенського агронома Магона (5 ст. до н.е.), філософа Демокріта.
Давньогрецький вчений і філософ Теофраст виклав способи висаджування виноградної лози, вплив на лозу заморозків, тепла, землі. Римський вчений Катон описав знаряддя обрізки винограду та способи зберігання вина. Енциклопедист античності Аристотель ввів дослідницький метод в сільськогосподарську науку, йому належить перша згадка про безнасінневі сорти винограду. В Середні віки відомі твори, праці з агрономії, теж містили томи, які були присвячені виноградарству і виноробству. Це описи про пристосування виноградної лози, форму і колір ягід, їх смак, стійкість до гниття. З виникненням друкарства праці з агрономії перевидавалися та перекладалися на європейські мови ( італійську, німецьку, французьку). Вони були поштовхом до розвитку науково – теоретичних знань по виноградарству, які як науки сформувалися в середині ХІХ століття.
В залежності від застосування сорти винограду розподіляють на п’ять класів. Це столові сорти, винні, для виготовлення родзинок, консервування та отримання соку. У світі налічується 8000 сортів винограду. В Україні виноград вирощують на півдні країни: в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Закарпатській, Запорізькій областях. За останні роки висаджено близько 50 тисяч га насаджень і щороку площі виноградників зростають, найбільшу серед них має Одеська область. Українські вчені з інституту виноградарства і виноробства ім. В.С. Таірова зайнялися сортиментом безнасінневих сортів винограду. Найкращі сорти – Кишмиш та Мрія.
Як зазначалось, виноград є дуже смачним, крім того, з нього одержують чудовий сік, з якого потім виготовляють вино і коньяк, але відповідно до Угоди про асоціацію з Європейським Союзом Україна зобов’язалася з 2026 року відмовитися від захищеного географічного зазначення «коньяк» ( назва походить від округа міста Коньяк в регіоні Нова Аквітанія у Франції). Україна повинна вживати або термін «бренді», або нову назву, яка буде поширюватися лише на українську продукцію.
Виноград є найпопулярнішою після цитрусових плодовою рослиною у світі. Його споживають у свіжому вигляді, готують варення, джеми, маринади, компоти, бекмек (виноградний мед), різні напої (безалкогольні і алкогольні), а також оцет, який використовується в кулінарії. Плоди винограду використовують у науковій і народній медицині. Вони виявляють різносторонню дію на організм людини – загальнозміцнюючу, сечогінну, жовчогінну. При споживанні їх посилюється обмін речовин, підвищується апетит, поліпшується кровообіг і кровотворення. Свіжі плоди винограду сприяють виведенню з організму людини радіонуклідів, солей важких металів. Але є і протипоказання, тому необхідно консультуватися з лікарем.
Гроно винограду, плоди, які ростуть на виноградній лозі, знайшли своє відображення в мистецтві, в міфах, тощо. Наприклад, в натюрмортах голландських художників ХVІІ століття можна побачити поряд з квітами, продуктами, посудом шанований виноград. Ця рослина часто зустрічається в прислів’ях і приказках у різних народів світу, викарбувана на гербах, монетах, на його честь у світі влаштовують фестивалі. В Україні останніми роками проводиться фестиваль винограду і вина « Галицька лоза» та інші.
В наш складний час, пов’ язаний з пандемією COVID – 19, в Італії власники ресторанів, барів, магазинів використовують невеликі отвори в стінах для видачі замовлень. Вони повернулися до старовинної традиції та відновили середньовікову архітектурну причуду – «винні вікна». «Винні вікна» вперше з’явилися у 1630-х роках у Флоренції. Тоді Італія була охоплена пандемією чуми. Продавці вина, щоб безпечно продавати людям свій товар, користувалися отворами у стінах. Оплата за вино приймалася безконтактним способом: монети потрібно було класти на металеву тацю, яку дезинфікували оцтом. В 2016 році засновано Асоціацію «винних вікон» з метою привернути увагу містян та туристів до відвідання цих історичних пам’яток. І зараз в Італії через «винні вікна» можна безпечно отримати напої. І не лише вино, а і каву, морозиво, сендвічі тощо. Прекрасний досвід і для нас!
https://znaimo.com.ua/%D0%92%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4
https://www.afisha.it/tradycii/v-italii-cherez-covid-19-vidrodzhuiut-serednovichni-vynni-vikna/