«Географія» кави. 

Про те, коли почали споживати кавовий напій, точно невідомо, але перші письмові згадки про нього датовані VI століттям. Спочатку із ягід арабіки робили їжу, потім своєрідне вино, пізніше заварювали, як чай. І тільки згодом навчилися висушувати зерна і робити з них справжню каву. Загалом безліч нюансів, але починаємо з країни, в якій її вирощують.

Ефіопія – країна на сході Африки. Ефіопські умови ідеальні для вирощування кави. Дерева арабіки у великій кількості ростуть тут самі по собі просто в лісі. Щоб отримати дивовижну лісову каву, ефіопам достатньо зібрати її ягоди і висушити на сонці – жодного догляду, добрив, загалом жодних проблем. Колись  це був мало не священний напій, котрий розпивали тільки на релігійних обрядах. Але потім він став доступний всім і навіть покинув межі батьківщини: спочатку виїхав у Ємен, а через порт Мокка поширився і по всьому світу. В кожній точці своєї переправи кава перетворювалася і в залежності від цього отримувала місцеві назви. Із дикої ефіопської арабіки розпочався всесвітньо улюблений напій, що додає бадьорості і натхнення. З його походженням пов’язано безліч легенд, і у багатьох країнах його возвели мало не у предмет національного культу. Та ніхто не може заперечити те, що Ефіопія – це справді кавова батьківщина. В основному кавові зерна тут готують по-старому, як і перші з них – методом сухої обробки. І тільки елітні сорти – результат вологої. Найбільш популярні експортовані сорти, що стали національним брендом Ефіопії: харар – лісовий сорт. Це мікс із горіхово-шоколадного букета з легкою кислинкою, гіркуватим посмаком і фруктовим ароматом. Сідамо – сорт з високих гір. Його смак оксамитово-шоколадний з відтінком кислинки, а посмак – карамельний з відтінком гіркуватості. Іргачеф має шоколадно-фруктовий смак із цитрусовими відтінками, а от посмак залишає після себе більш насичений – фруктовий із квітковими нотками.

Якщо Ефіопія – це батьківщина кави, то завдяки Ємену про цей чудовий напій дізнався весь світ. Саме з його портів розпочався весь кавовий експорт. До того ж єменці, захоплені дивовижним напоєм із природної арабіки, зайнялися власним виробництвом кави. Багато гурманів твердять: найсмачніша каву, яку не порівняти ні з чим у світі, виробляють у Ємені. Єменські посадки – це поодинокі дерева, що дивом виживають на гірських терасах. Тому скуштувати єменської кави – рідкісне задоволення, котре можуть собі дозволити тільки найзаможніші люди. Справа в тому, що в країні особливий склад ґрунту, на котрому ростуть кавові дерева. І тому відрізняється єменська кава від будь-якої іншої – м’яким, глибоким, густим смаком, в якому практично немає кислоти. Найкращі сорти єменської кави – матарі, санані, ходейда.

Говорячи про «географію кави», не можна не згадати Мокко (в оригіналі місто зветься Mocha). У країні вирощують тільки арабіку, причому особливу увагу приділяють способу вирощування – органічні добрива і жодної хімії. У Бразилії перші кавові дерева посадили 1727 року і вони в дикій природі не ростуть. Але вже понад сто років саме Бразилія – світовий лідер із виробництва кави. П’ята частина цієї величезної країни – кавові плантації. З появою кави у Бразилії пов’язана красива легенда. Кажуть, перші кавові ягоди завіз у країну полковник Франсискуді Мелу-Пальєта, для котрого вони були даром кохання. Губернаторка французької колонії Гвіана так закохалася в нього, що захотіла подарувати зерна рослини, що дає дивовижний напій. Бразильці полюбили цей напій і миттєво кавовими зернами засіяли великі площі земель. У Бразилії виробляють понад 50 сортів, переважно це арабіка і робуста. Гарна бразильська кава – це кава з рівним смаком, що має аромати квітів чи смаженого мигдалю, а також інколи шоколаду.

Найкращими з нейтральних сортів вважають Бурбон Сантос і Сантос. Ідеальний і сприятливий клімат В'єтнаму дозволив йому збільшити свої доходи шляхом експорту кавових зерен, що володіють найвищою якістю і ароматом. Культивування кави у республіці було розпочато приблизно два століття тому. Колонізатори з Франції зробили спробу вирощування кави, результат перевершив всі очікування. Історія появи кави в Колумбії оповита загадковою таємницею, однак точно відомо, що перша комерційна плантація була заснована тут ще в 1835 році. З тих пір виробництво кави тут поставлено на потік і вивело Колумбію на перші місця серед країн-виробників кавової сировини.
Каву в Індонезії вирощують на малих фермерських господарствах, а їх по країні так багато, що виробники зерен посилено і успішно виводять свою країну на гідний рівень найбільших експортерів кави в світі. Основними кавовими плантаціями в Індії вважаються Таміл Наду, Керала і Карнатака. На правах одного з найстаріших виробників ароматних зерен, ця країна славиться сортом Малабар і плантаціями Робусти.  Виробництво кави в Гватемалі є важливою частиною національної економіки. Країна є одним з головних постачальників кави в США.