Чи знаєте ви історію харчової промисловості України, так як знаємо ми, бібліотекарі - володарі найдорожчого скарбу – інформації. Вам цікаво дізнатися, як зароджувалась і розвивалась продовольча галузь України, хто персонально стояв у керма харчового відомства, галузевих формувань, де розташовувались відомства, наприклад, 100, 60 років тому назад?

Для зацікавлених пропонуємо цикл оглядів “Сторінки історії  харчової галузі України”, які підготовлені на основі історико-архівних документів, опрацьованих в фондах Центрального Державного архіву вищих органів влади та управління, Центрального державного кінофотофоноархіву ім. Г.Пшеничного, Державної архівної бібліотеки.     

 За календарем третя неділя жовтня визначена як Всесвітній День продовольства. Для України це подвійне свято - відзначається День працівників харчової промисловості. Цього року вшанування харчовиків випадає на 16 жовтня.

Бібліотека приєднується до вітань працівників цієї галузі і бажає всім здоров’я, добра, злагоди, достатку.

 

Огляд 1

Становлення органу управління продовольчою галуззю

в період 1917-1918 років

 

Історія органів виконавчої влади в новітній історії України веде свій початок від червня 1917 року, коли Центральна Рада створила Генеральний секретаріат, розробила його структуру.    

15 червня було ухвалено рішення про створення виконавчого органу – Генерального секретаріату на чолі з В. Винниченком.

До першого складу Генерального секретаріату входило вісім секретарств. Головою Генерального секретаріату і генеральним секретарем внутрішніх справ затверджено В.К. Винниченка, генеральний писарем - П.Христюка, – генеральним секретарем фінансових справ – Х.А.Барановського, міжнаціональних справ - С.О.Єфремова, генеральним секретарем продовольчих справ - М.М.Стасюка, земельних–Б. Мартоса, військових – С. Петлюру і судових справ – В. Садовського.

 Стосовно продовольчої справи в Декларації Генерального секретаріату зазначається: ”В продовольчій справі Секретаріат ставить своєю задачею об’єднати роботу продовольчих органів на Україні і внести в неї планомірність, якої їй досі бракувало. Перед Секретаріатом стоїть основна задача створити Всеукраїнський центральний продовольчий комітет, який має забезпечити автономію України в продовольчій справі та подбати про відповідне постачання українським хліборобам потрібних в їх господарствах продуктів та знаряддя”.

В   листопаді   1917   року  секретарство    продовольчих    справ   очолює Юрій Ковалевський. На засіданні Генерального секретаріату 4 листопада 1917 року Ковалевський Ю. виступив з заявою про необхідність поповнення складу місцевих продовольчих управ. Було ухвалено рішення, що для тісного контакту продовольчих органів з трудовим селянством в склад губернських управ включити  по два представника від рад селянських депутатів.

В січні 1918 року Генеральний секретаріат перетворено на Раду народних Міністрів. Головою Ради призначено В.Голубовича, який очолював Раду до кінця квітня. На посаду генерального секретаря, згодом міністра продовольчих справ призначають Д. Коліуха. На засіданні Малої Ради 24 березня розглядається питання про зміну Ради міністрів. В складі нового кабінету посаду “земельних справ і харчування” займає М.Ковалевський, управляючим Міністерством харчових справ призначають  Д. Коліуха.

Перший   уряд    при   гетьмані   П. Скоропадському   з  квітня  по   травень 1918 року очолював Василенко М.П. 2 травня відбулося засідання Ради міністрів, на якому затвердили новий склад уряду. Міністром продовольства призначений Юрій Соколовський, учений-агроном та земський діяч.

За документами в 1918 році Міністерство продовольчих справ мало таку структуру:  

Департамент постачання зерна і фуражу;

2-ий департамент з відділами заготівлі м’яса і риби,  масла і сала,  продуктів садівництва;

Ліквідаційний Департамент;

Департамент постачання населенню предметів першої необхідності;

Департамент розпреділення (розподілу) мануфактури і мила

Питаннями цукрової галузі періоду Української держави займався 3-ій Департамент – “3-ій Цукровий Департамент виробу і постачання цукру”.

В травні 1918 р. приймається Закон “Про фінансування цукрової промисловості”. На виконання Закону видається Постанова Міністра продовольчих справ “Про встановлення цін на цукор” за підписом Міністра Соколовського Ю.Ю.

З липня по листопад 1918 року посаду міністра Мінпроду займає Гербель С.М.,

а з 14 листопада до середини грудня він стає останнім керівником уряду Української держави гетьмана Скоропадського.   

Міністерство продовольчих справ за архівами в листопаді мало змінену структуру. В архіві знайдено документ про структуру Міністерства продовольчих справ, яке очолював Гербель С.М. Товариш міністра - Гаврилов М.О. До структури міністерства входили Департаменти:

• Перший департамент (Хлібний), директор - Петров О.Д. 
• Департамент шкіряний, директор – Магеравський О.К.
• Ліквідаційний департамент, директор – Розен  О.Ф.

·                           Ліквідаційний департамент другий (продовольчий), директор –   Гездовський О.С.

• Департамент зі справ металу, машин та топлива, директор – Коль В.К.
• Департамент заготівлі та доставки продовольчих продуктів – директор  Петров О.Д.
• Мануфактурно-тютюновий департамент, директор– Баланин В.І.
• Департамент виробництва та розподілу цукру, директор – Громико І.М.

Посаду головного уповноваженого по заготовці скота займав Давидов Ю.Л. Головним уповноваженим по продовольству м. Києва був на той час Засенко А.Д. 

В листопаді 1918 року створено Директорію, яка 26 грудня  оголосила себе Тимчасовою Верховною владою Української Народної Республіки. До складу Директорії входили В.Винниченко (голова), С.Петлюра, П.Андріївський, А.Макаренко та Ф.Швець. Очолював перший уряд доби Директорії В.Чехівський. Міністром продовольчих справ призначається Б.Мартос, який за часів Центральної Ради займав посаду міністра земельних справ.  

 

(далі  буде)