Гагарін та Бокораш
На березі річки Чорна Тиса у селі Кваси любо запрошує гостей ресторан "Гагарін та Бокораш". Даний "космічний" заклад відомий своєю оригінальністю на всю Україну.
Чому ж така назва ресторану – "Гагарін та Бокораш", – запитаєте ви? У цьому колоритному закладі вам неодмінно повідають місцеву легенду, яка гласить, що завдяки розсекреченню у 1999 році архівів КДБ СРСР стала відома історія випадкового знайомства і справжньої дружби легендарного льотчика-космонавта і героїчного гуцула-бокораша. Сталося все у далекому 1966-му році. Саме тоді Юрій Гагарін вперше побував у селі Кваси. Кажуть, біля закладу зберігся місток, яким переходив космонавт. Тому оригінальна ресторація взялася увіковічнити цю дружбу у "космічних" стравах.
Звичайно, у легенду ви можете не вірити, але скуштувати тутешні страви просто зобов’язані. Меню ресторану "Гагарін та Бокораш" вельми оригінальне. Про закарпатську космо-кухню, тобто гуцульські помазанки і бограч в тюбиках, писали чи не всі популярні туристичні пабліки. А ще в Інтернеті можна знайти відгуки про космо-голубці, які готують у вакуумі.
Давайте ближче знайомитись із меню. Розпочнемо із місцевої родзинки – крафтового пива "Ципа". У 2015 році у селі Кваси було відкрито гуцульську крафтову броварню. Згідно рецептури, крафтове (живе) пиво варять тільки з натуральних інгредієнтів. Обов’язкова умова – не менше 50 відсотків солоду в основі. Решта добавок слугують тільки для покращення смаку.
Пиво Ципа у ресторані Гагарін та БокорашПиво Ципа у ресторані Гагарін та Бокораш
Унікальність гуцульського пива у неповторності та карпатському колориті. Основа пива – чиста джерельна вода з гірського потічка. Відповідно, поціновувачі хмільного напою можуть сміливо вважати, що крафтове пиво "Ципа" увібрало в себе енергію неповторної карпатської природи. Також, тутешній крафт збагачується неповторними гуцульськими акцентами, як цілющі карпатські трави, яфини, смерекові гілочки.
Зараз у закладі ви можете замовити кілька варіацій пива "Ципа": червона, під травов, самотня, на молоці, чорна (це такі оригінальні назви – ред.) та ін.
Популярним у меню "Гагарін та Бокораш" є гуцульський гриль. Приміром, так званий шовдарь на вилах. Це прикопчений свинний окорок, відварений у фірмовому розсолі та файно підсмажений на грилі. Подається з відвареною у міцному бульйоні картоплею. Або фірмовий шашлик від Бокораша чи ґаздівська ковбаса (традиційна домашня гуцульська ковбаска, рублена вручну, прикопчена та смажена на грилі).
Любителі холодних закусок можуть замовити м’ясо на веслі (традиційні і дуже смачні закарпатські м’ясні та ковбасні вироби), карпатські сири (домашні сири від квасівських вівчарів, бринза та вурда, а також сири з відомої на всю країну Селиської сировані) та домашні маринади (мариновані за власною рецептурою огірки, помідори, кабачки).
Популярною у ресторані "Гагарін та Бокораш" є страва бануж. Ні, це не одрук, у меню ресторації "Гагарін та Бокораш" акцентують, не "банош" і не "бануш", а саме "бануж". Бануж народжений на полонинах, як традиційна страва вівчарів. Пастухи брали вершки, доводили їх до кипіння, додавали кукурудзяне борошно та перемішували доти, аж поки зі сметани відходило масло і народжувався безпосередньо бануж. Далі за смаком до банужа додавали шкварки чи бринзу. Бануж у ресторані готують тільки на відкритому вогні, завдяки цьому він набуває особливого смаку.
Є у меню страва "Гуцульський метеорит". Тутешнє меню характеризує її так: на карпатські гори часто падали метеорити. Це такі неземні клубні картоплі, що падали на землю вже готові із шовдрою, перепелиними яйцями, грибами та овочами. Та самі люб’язно посипалися бринзою.
Ну і як не згадати "Гуцульський олів’є". Такого олів’є на планеті Земля не існувало, кажуть у "Гагарін та Бокораш", але в ресторані його створили. Це традиційний салат олів’є, але з неповторним гуцульським присмаком. У рецептурі замість ковбаси – бужена шовдра, а пікантного смаку додають карпатські гриби.
Як практично і в будь-якому закарпатському закладі харчування, тут можна замовити бограч. У ресторані кажуть, що бограч вони готують за старовинним рецептом вівчарів з полонини Миньчин, що знаходиться високо у горах біля села Кваси. Бограч готується більше чотирьох годин. Використовується три види м’яса – баранина, телятина та свинина, а також закарпатське червоне вино. Особливого смаку бограчу надає угорська паприка, на основі якої тутешні кухарі роблять серце бограча – папрікаш.
Ну і згадаємо ще раз закарпатську космо-кухню, але більш детальніше. Тільки у меню ресторану "Гагарін та Бокораш" ви можете замовити гуцульські помазанки в тюбиках. Тутешні кухарі об’єднали технологічність космічної кухні та надзвичайну смаковитість гуцульської. У Кваси мода на помазанки прийшла з Чехії. Ресторація переглянула старі рецепти та вибрали для гостей найсмачніші. Кожна помазанка, як годиться, подається в окремому космо-тюбику з підсмаженими тостами.
Очевидно, ви більше ніде, окрім "Гагаріну і Бокораша", не зможете замовити... олів’е у космо-тюбику. А ще м’ясні космо-голубці (маленькі смачні голубці з білими грибами та буженим салом. Подані з молекулярною сметаною. Готуються у вакуумі).
Звичайно, є у меню ресторану "Гагарін та Бокораш" і традиційні страви, які притаманні будь-якому ресторану Закарпаття. Але те, що ми перерахували (а це, мабуть, і 10% не набереться, оскільки меню дуже велике) – надзвичайно оригінальне. Тутешні неординарні страви – родзинка закладу. Чимало відгуків про ресторан "Гагарін та Бокораш" свідчать, що меню закладу – неординарне і цим цікаве. Цікаве настільки, що хочеться перечитати все: від легенд, які тут розміщені, до назв страв та опису їх приготування.