Польща – одна з найперших країн, якi прийшли на допомогу Українi в тяжкий час. Поляки щиро приймають українцiв,  змушених шукати прихистку вiд вiйни, яку  розв’язала в Україні Росiйська Федерацiя. I тепер на всiй території  Польщi, мабуть найчастiше поряд iз польською мовою, чути мову українську. Багато українських бiженцiв прийняла i польська столиця – Варшава. Перше, що по приїзді  cюди впадає в око - українські прапори. Вони  майорять поруч iз польскими знаменами по всьому мiсту –  на входi до адмiнiстративних установ, на вiкнах житлових будинкiв. Громадський транспорт також прикрашають маленькi бiло-червонi i жовто-блакитнi прапорцi. Навiть першi веснянi квiти, що висаджують у парках, пiдiбранi в кольорах України - жовтi i блакитнi. Варшава - чудове велике мicто, що також зазнало багато руйнувань пiд час другої світової вiйни. Але було повнiстю вiдновлене i тепер гармонiйно поеднує в собi затишнi середньовiчнi вулочки, старовиннi площi i cучаснi висотнi квартали. Багато красивих i цiкавих мiсць можна вiдвiдати у Варшавi. I одним з таких мiсць є бiблiотека Варшавского унiверситету. Адже Варшава це також мicто, де багато навчальних закладiв i де вирує студентське життя.

 

Будiвля  бiблiотеки Варшавського унiверситету має дуже незвичайний вигляд.   Заснована бiблiотека була в 1816 роцi разом з Унiверситетом, а через сто рокiв на початку ХХ ст. було збудоване нове примiщення. Але згодом обидва примiщення  застарiли i виникла потреба в приміщеннях бiльш просторих i сучасних. Тому в 1993 роцi  був оголошений конкурс на проєкт нової будiвлi, в якому першу премiю здобули архитектори Збiгнев Бадовський i Марек Будзинський. А в груднi 1999 року оновлене i унiкальне примiщення бiблiотеки вiдчинило свої двері для користувачiв.

Отже, нова бiблiотека Варшавського унiверситету складається з двох будiвель, якi об’еднанi мiж собою скляним дахом та прозорими переходами зi скла та окисленого металу. А на даху головного примiщення розташований дивовижний ботанiчний сад площею в 1,5 га, ландшафтною дизайнеркою якого е Iрена Бажерська. Вiдкрили цей сад в червнi 2002р.

Тепер це один з найбiльших i найкрасивiших в Европi cадiв на даху.

 

 

 

З центрального входу до залу каталогiв ведуть високi сходи, верхiвку яких прикрашають чотири колони, де встановленi cкульптури польських фiлософiв львiвсько-варшавської школи: Яна Лукашевича, Казимира Твардовського, Альфреда Тарського i Станiслава Лiсневского. А сам вхiд декорований великою мiдною книгою з написом латинською: Hinc omni («Отсюда все»). Просторi читальнi зали обладнанi сучасною комп’ютерною технiкою. А на честь 200-рiччя унiверситету компанiею Amazon бiблiотецi було подаровано 200 пристроїв Kindle. Тому тут найбiльша кiлькiсть електронних книжок серед бiблiотек Європи.

А вийшовши з внутрiшнiх примiщень бiблiотеки, можно потрапити в дивовижний ботанiчний сад. Його мальовничi дорiжки, невеличкi сходи та мiстки поступово приведуть вас на самий дах бiблiотеки, де кожний архiтектурний виступ декорований зеленими рослинами. Все це створюе  якiйсь казковий простiр, а на думку спадають описи чарівної школи з книжок про Гаррi Потера. Звiдси вiдкриваеться краевид на мiсто, а крiзь великi вiкна-«iлюменатори» можна зазирнути зверху до читальних залiв.

 

 

Безмежна кiлькiсть чудернацьких рослин прикрашають кожний куточок, заквiтченi арки,  затишнi лавочки, де можно заховатися з книжкою або ноутбуком. Iдеальне мiсце, як для занять, так i для вiдпочинку. Адже сад відчинений для  всiх бажаючих i вхід є безкоштовним.

Тому, якщо ви будете у Варшавi, обов’язково завiтайте до  Унiверситетської  бiблiотеки. I нехай приводом для вiзиту до цього чудового мiста бiльш нiколи не буде вiйна. Адже скоро ми обов’язково переможемо i разом із цивiлiзованим свiтом вiдбудуемо нашу рiдну Україну!  

 

 

I  будемо радi бачити у себе всiх наших   друзiв!