Х Л І Б
Етюд про хліб. Іван Драч
Яйце розіб’є, білком помаже,
На дерев’яну лопату – та в піч,
І тріскотітиме іскрами сажа –
Мініатюрна зоряна ніч.
На хмелі замішаний, видме груди,
Зарум’янілий, круглий на вид.
Скоринка засмалена жаром буде,
Аж розіграється апетит.
В підсохлому тісті кленова лопата
Вийме з черені, де пікся в теплі,–
І зачарується білена хата
З сонця пахучого на столі.
Україна – країна з давньою і багатою культурою хліборобства. Для українського народу хліб не лише їстівна страва, це святиня, втілення божественної сили. Само слово «жити» і «жито» в українській мові мають один корінь. Українське селянство вміло і вирощувати хліб, і випікати смачні паляниці. Французький письменник Оноре де Бальзак писав «…як ви приїдете в Україну, в цей рай земний, де я запримітив уже 77 способів приготування хліба».
Про хліб наш народ склав багато прислів’їв та приказок: «Хліб – всьому голова», «Хліб – батько, вода – мати», «З хлібом і стіл – престіл, і хата багата», «Без хліба шматка і рибка бридка», «Хліб житній – батько рідний», «З хлібом і пісня миліша, і хата тепліша», «Нема хліба без роботи, а роботи без хліба».
Є в українському живопису картина, яка так і називається «Хліб». Автор цього монументального полотна (3,7 м завширшки) - легендарна українська художниця Яблонська Тетяна Нилівна, яка протягом багатьох десятиліть відігравала принципову роль у розвитку всього образотворчого мистецтва.
Навчалася у майстерні Федора Кричевського і у 1941 році закінчила академію. В евакуації пізнала селянське життя: працювала у колгоспі. Можливо, цей досвід і допоміг їй створити одну з найвідоміших своїх картин. Художниця написала її у 1949 році, коли країна вже відновлювалася від післявоєнної розрухи. Вона випромінює композиційну та кольорову енергетику, віру у мирне прекрасне життя. На передньому плані картини усміхнені жінки стоять посеред розсипаних на землі зернах пшениці. Чоловіки на задньому плані грузять у машини зібрану пшеницю. Як пишуть критики, своїм твором Т.Н.Яблонська прославляє хліб. Це гімн селянському труду, який годує всіх людей. За цю картину художниця отримала визнання не тільки у своїй країні, а й бронзову медаль Всесвітньої виставки у Брюсселі у 1958 році.
Цікава історія створення картини. Влітку 1948 року Тетяна Яблонська, викладач Київського художнього інституту, відправилась на творчу практику зі своїми студентами у село Летаву Чемеровецького району Кам’янець-Подільської (нині - Хмельницької) області. Вибір місця практики не був випадковим: колгосп у Летаві здивував усю країну неймовірним врожаєм. Варто зауважити, що у післявоєнному селі серед 767 жителів 717 були жінки. Досягнення летовчан були відзначені державними нагородами. Для популяризації трудових успіхів подільських селян до Летави були направлені журналісти для написання репортажів, письменник С.Скляренко та поет О.Підсуха для створення нарисів про трудівників, студенти-художники на чолі з Т.Яблонською.
Художниця згадувала: «Я писала «Хліб» з цілковитою віддачею, із серцем, повним любові до цих жінок, до зерна, до сонця. Я найбільше намагалася передати захоплення від самого життя, передати правду життя» і вважала її найважливішим своїм твором, бо передала багато справжньої радості від першого врожаю в голодні повоєнні роки. Те, що дія на картині відбувається в Україні, художниця підкреслює написами на мішках і плакатах, а також зображенням елементів національного українського одягу на трудівницях.
Яблонська продовжувала спілкування з летовчанами, листувалась з ними, приїжджала до Летави на зустріч із селянами. У Кам’янець-Подільському організувала свою персональну виставку.
Про художницю говорили, що їй не цікаві були звання та нагороди, її приваблював процес творчості. Звання самі приходили, бо вона яскрава була, не можна було її не помітити.
Указом Президента України у 2001 році за самовіддане служіння Україні на ниві образотворчого мистецтва, визначні творчі здобутки і заслуги художниці Тетяні Нилівні Яблонській присвоєно звання Герой України.
На жаль, з героїв картини «Хліб» вже немає нікого в живих. Пішла у вічність і художниця. Але залишилась картина, яка нині зберігається у Третьяківській галереї серед найвидатніших творів 20 століття. Авторська копія зберігається у Київському художньому музеї, декілька копій в інших музеях України. З гордістю і любов’ю до свого славного минулого та з надією на майбутнє зберігають летовчани картину у своєму сільському музеї. Адже ця картина стала знаковою для цього подільського села. Про таких людей, як з картини Яблонської, кажуть: на них світ тримається.
Для більш детального ознайомлення з матеріалом пропонуємо скористатися посиланнями:
http://www.ebk.net.ua/Book/i_u_m/sh_u/part/99.htm
https://www.facebook.com/namu.museum/posts/10154275361308144/ http://www.ukrgeroes.com.ua/YablonskaTN.html
http://www.andersval.nl/publikatsii/484-proza/ocherk/9924-o-khlebe-v-zhivopisi-ocherk-v-rabote