VERO BENE BELLO – ІСТИНА ДОБРО КРАСА - Тема їжі в мистецтві - Різне - Центральна науково-технічна бібліотека

VERO BENE BELLO – ІСТИНА ДОБРО КРАСА

VERO BENE BELLO – ІСТИНА ДОБРО КРАСА - під таким девізом, в якому міститься справжня філософія життя, жив і творив видатний живописець і архітектор Рафаель Санті (1483 – 1520 рр.), і саме цим девізом керувалися великі майстри, науковці та філософи епохи Відродження.

Рафаелю було трішки за двадцять п’ять років, коли він одержав замовлення від Папи Римського Юлія II у 1508 році на розпис станці (парадних залів) Ватиканського палацу. Фреска «Афінська школа» була першою і їй було призначено місце на стіні бібліотеки. Пізніше це приміщення частіше використовували для скріплення печаткою папських Указів, що відзначилось у назві – Станца делла Сеньятура, тобто кімната підпису.

На картині представлені стародавні філософи, під знаком чиїх ідей і творів багато в чому сформувався духовний світ епохи Відродження. Це саме школа - під величними арками стародавньої будівлі великі вчителі проводять заняття зі своїми учнями.

Фасад будівлі прикрашають колосальні статуї Аполлона і Мінерви. У зображенні грецького бога Аполлона застосовано контраст, що часто зустрічається у роботах Мікеланджело. Втілення чоловічої краси і розуму, Аполлон був також богом музики, що символізує ліра, яку він тримає у руці. У протилежному нефі у стінній ніші – статуя Мінерви, богині війни і мудрості, покровительки всіх навчальних закладів.

У центрі картини ми бачимо двох найвидатніших давньогрецьких мислителів - Платона і Аристотеля - на тлі арки, через яку світить небесна блакить. Не всі фігури на розписі можна ідентифікувати зі стовідсотковою впевненістю, однак Платона і його учня Аристотеля можна впізнати по їх творах, які вони тримають у руках: Платон – свій діалог «Тімей», Аристотель – свою етику. Послідовники і учні згруповані навколо двох фігур, а також навколо інших головних персонажів розпису. Архітектурні деталі і люди співіснують на розпису Рафаеля у надзвичайній гармонії.

Цікаво, що персонажами рафаелевої «Афінської школи» побічно стали і славетні сучасники художника. Так, сивочолому Платону, який вказує рукою на небо на знак того, що первинний дух, Рафаель придав схожість з Леонардо да Вінчі. Аристотель простягає руку долонею донизу на знак того, що матерія первинна. Їх обступили філософи і біля стін храму розмовляють один з одним.

Справа на картині, закутаний у темний плащ, стоїть старець, занурений у роздуми. Неподалік від нього юнак щось похапцем записує, прихилившись до стіни і поклавши на коліно зошит. Центральна частина величезних мармурових сходів майже порожня – тут в невимушеній позі влаштувався напівоголений філософ-аскет Діоген, знаний нами зі шкільної лави, що він жив у бочці, ходив вдень по площі з ліхтарем, вигукуючи знамениту фразу «Шукаю людину», яка залишилась актуальною і у наші дні.

Нижче, звернувшись до нас обличчям, філософ Геракліт Ефеський з пером у руці, занурений у роздуми, засновник першої історичної або оригінальної форми діалектики. Йому приписується авторство відомої фрази «Все тече, все змінюється». Рафаель придав йому схожість з Мікеланджело.

Біля підніжжя сходів розташовані дві найбільш численні групи. Праворуч – група юнаків, що оточили Евкліда, який вимірює циркулем на грифельній дошці; в його зовнішності впізнається архітектор Браманте, товариш Рафаеля. Евклідова геометрія – геометрична теорія, заснована на системі аксіом. До математиків наближається звернений до нас спиною статний чоловік у царській короні зі сферою в руці – великий астроном старовини Птолемей, за ним ідуть два хлопці; в образі одного з них без сумніву впізнається сам Рафаель, другий – художник Пьетро Перуджино, якого Рафаель вважав своїм вчителем і який брав участь у розпису зводу Станці.

Група філософів зліва занурена в вивчення текстів. Ближче до глядачів – математик Піфагор, який намагався зв’язати математику і музику, тому глибоко символічно те, що його фігура зображена з боку статуї Аполлона. На табличці в його руках начертано математичні формули, за допомогою яких він пробував описати музичну гармонію, що мало стати ключем до пізнання гармонії миру. Платон використав ці формули для розрахунку пропорцій душі і ця ідея викладена ним у трактаті «Тімей», з яким він зображений у центрі картини.

У цій же групі гарна жінка у білому вбранні – кохана Рафаеля Маргеріта в образі Гіпатії, відомої як Гіпатія з Александрії - грецька філософ, математик, астроном. Дочка математика Теона, останнього управителя Александрійської бібліотеки .

Всі ці численні персонажі, що вражають різноманітністю образів, поз, жестів, розбиті на окремі групи, об’єднані загальним ритмом. Ми як би непомітно переходимо від однієї до іншої групи, вглядаємось у окремі персонажі, впізнаючи людей, які жили багато років тому, але їх вчення, їх досягнення, їх знання служать людям на протязі тисячоліть. Геній Рафаеля увічнив образи великих вчених різних епох, родоначальників наукових течій – філософів, математиків, астрономів – для прийдешніх поколінь.

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%84%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_(%D0%A0%D0%B0%D1%84%D0%B0%D0%B5%D0%BB%D1%8C)

https://jyvopys.com/afinska-shkola-rozpis-stanciyi-della-senyatura-rafael-santi/