Продовжуючи нашу рубрику «Тема їжи в мистецтві», представляємо дуже цікавий натюрморт всесвітньо відомого грузинського художника ХХ століття Ніко Піросмані,   представника наївного мистецтва,  одного з напрямків примітивного стилю у живопису, що включає образотворчі роботи художників-самоучок.

Народився Піросмані у селянській родині у 1862 році. Рано залишився сиротою. Жив в наймах спочатку у селі, а потім у Тифлісі.  Малюванню вчився у мандрівних художників, що розмальовували вивіски і сам він заробляв на життя тим, що малював вивіски й декоративні панно для крамниць і духанів. На той час це був дуже популярний жанр. Фарби робив сам, малював здебільшого на клейонці зі столиків. Жив у крайній бідності, ночувати частенько приходилось по підвалах, де й помер від голоду й хвороб у 1918 році.

Отже, подивимось на картину «Натюрморт».

Ми бачимо розвішану на цвяхах, розкладену на прилавку на чорному фоні різну їжу. Почнемо розглядати зліва і спробуємо перелічити продукти, які  непогано було б і нам мати на нашому святковому столі. Перше вгадується легко і одразу – це апетитне молочне порося. Під ним, начебто хитається, пляшка кахетинського вина № 1. Поруч – риба, відчувається, коштовного сорту. А як же у Грузії без рогу для вина? Під ним  виноград на закуску, а що  нижче - ми так і не змогли розпізнати. Якщо хтось зрозумів, прохання поділитися своїм баченням. Знов риба, величезна, схожа на сома. Пара апетитних підсмажених бубликів. І знов загадка: чи то дрібний часник, чи якісь ароматні кавказькі трави. Туша, схожа на баранчика, пара персиків, редисочка, шашлик на шампурі, глечик для вина. Знов величезна риба і шашлик, схоже, з помідорами. Ще одна пляшка  кахетинського вина, але вже за № 5. І в нижньому ряду - курка на блюді, порося і два ряди спілих апетитних груш.

Можна сказати, що тут представлено декілька галузей харчової промисловості і сільського господарства: і виноробна, і м’ясна, і рибна, і хлібобулочна, і овочівницька, і садівницька, і виноградарська…

Згадаємо найвідоміші твори: «Подвір’я», «Ведмідь місячної ночі», «Бенкет трьох князів», «Маргарита»…

В рідному селі художника Мірзаані відкрито музей, присвячений його життю і творчості. Відомий кінорежисер Георгій Шенгелая поставив кінофільм «Піросмані». Павло Антокольський, Андрій Вознесенський, Тіціан Табідзе, Булат Окуджава присвятили Піросмані свої вірші і пісні. Землячка художника, легендарна грузинська співачка Тамара Гвердцителі виконує пісню «Вкрадене серце Ніко» на музику Є.Кобилянського і слова Є.Рибчинського. У знаменитій пісні Алли Пугачової «Миллион алых роз» на музику Раймонда Паулса, вірші Андрія Вознесенського розповідається про історію кохання Піросмані до французької актриси Маргарити де Севр. Виставка картин Ніко Піросмані відбулась у Луврі у 1968 році. Як переказували, перед портретом актриси Маргарити довго стояла жінка похилого віку. Очевидці стверджують, що це була та сама Маргарита де Севр.

Було випущено марку до 125-річчя з дня його народження. Надруковано купюри в 1 ларі з його портретом.

До речі, в Україні яскравими представниками напряму наївного мистецтва є  Марія Примаченко, Катерина Білокур, Семерня Олесь.

  

Для більш детального ознайомлення з матеріалом пропонуємо скористатися посиланнями:

https://uk.wikipedia.org/wiki/Ніко Піросмані

http://bibliograph.com.ua/kPirosmani/index.htm

https://biography.com.ua/hudozhniki/niko-pirosmani.html

http://www.kulturologia.ru/blogs/160815/25814/