Цікаво та актуально!  Для пасічників та любителів меду! 

 

Сьогодні на нашій презентації представляємо книгу, якій виповнилося 105 років з часу видання.

Лисянский Г.И. Беседы по пчеловодству.-Репринт. изд. – Киев:Сабат,1995.- 580 с.: ил.

 

Книга «Беседы по пчеловодству», видана в 1913 році, в свій час була практичним посібником для багатьох поколінь пасічників.

Книга видана типографією Імператорського університету Св.Володимира і розташовувалася за адресою вул. Мерінга, № 8.

Автор книги, диякон Київської духовної семінарії Лисянський Г., організував при семінарії для вихованців гурток любителів-пасічників. Автор-практик ділиться своїми знаннями, як найкраще доглядати за бджолами, щоб отримати високий результат від своєї праці. Метою для священника була  підготовка гуртківців до бджолярства і подальша їх робота по залученню нових фахівців до цієї справи, щоб через 20-30 років всі священники губернії виготовляли цей чудодійний харчовий продукт.  

Представляємо репринтне видання, яке  повністю зберігає текст, ілюстрації, оформлення.

Побудована книга  у формі бесід надзвичайно цікаво, дохідливо, захоплююче.

Бджолу з великою любов’ю і шаною автор називає маленькою самовідданою трудівницею, « ...наша милая сотрудница – пчелка».

В першій теоретичній частині подається опис життя бджолиного рою, будови тіла та органів бджоли. Цікавий матеріал про розподіл обов’язків бджолиної сім’ї, виховання та розвиток бджіл, хвороби та ворогів.

Система організації життя бджоли цікавила людину з давніх часів. Автор згадує легенду про мудрого царя Соломона. Нібито, цар для задоволення своєї наукової допитливості посадив рій бджіл в скляний вулик і вирішив спостерігати через скло за життям та секретами бджоли. Але, як кажуть, склалося не так, як гадалося. Розумне створіння взяло та й замастило зсередини скло воском.

В практичній частині згруповані бесіди для пасічників-початківців відносно облаштування пасіки на наукових засадах, вироблених багаторічним досвідом відомих вітчизняних та зарубіжних пасічників. В розповіді посилається на поради відомого на той час вченого, бджоляра Цесельського,  «как наиболее удачно сумевшего соединить науку с практикой для одной общей цели: извлечь из хорошо устроенной пасеки наиболее пользы, но так, чтобы и пчелок, этих неленостных собирателей сладкого нектара, Боже сохрани, не обидеть».