Презентація книги

Наноразмерные системы и наноматериалы: исследования в Украине: моногр./редкол.: А.Г. Наумовец, В.Н. Уваров (зам. глав. ред.), И.А. Мальчевский (зам. глав. ред.), А.Е. Беляев и др.; НАН Украины.- К.: Академпериодика, 2014.- 768 с.: ил.

Монографія – фундаментальна колективна праця, виконана інститутами Національної академії наук в рамках Державної цільової науково-технічної програми «Нанотехнології та наноматеріали»

(2010-2014 рр.). Книга складається з 6 великих тематичних розділів, в яких викладені найбільш вагомі досягнення українських вчених: фізика наноструктур, технології напівпровідникових наноструктур, діагностика наноструктур, наноматеріали, нанобіотехнології, нанохімія.

Галузі запровадження наукових досліджень та розробок досить широкі. Це різноманітні  покриття, авіакосмічна промисловість, електротехніка, радіоелектроніка, оптика, електрозварювання та інші галузі.

Великі досягнення вчених в галузі нанобіотехнологій, що сприяють розвитку соціальної сфери суспільства – це медицина, біологія, інформатика та інші.

Упровадження нанотехнологій на сьогодні  є головною тенденцією в розвитку біосенсорики. Це обумовлено зростаючою потребою екологічного моніторингу навколишнього середовища, клінічної діагностики, інших галузей.

Великий науковий доробок нанотехнологій та наноматеріалів знаходимо в аграрній, харчовій галузях.  

Розроблені нанокомпозитні біосенсори за аналітичними характеристиками не поступаються зарубіжним аналогам і можуть бути використані в такій галузі, як контроль якості харчових продуктів. Праця висвітлена в статті «Углеродные наноматериалы: исследование характеристик и использование в биосенсорной технологии».

Корисною для харчовиків може стати науково розробка, представлена в статті «Органо-неорганические нанокомпозиты для извлечения токсичных ионов из промышленных стоков». Практичне втілення органо-неорганічних нанокомпозитів – хімічна промисловість (очистка реагентів) та харчова промисловість (корекція pH соків, демінералізація молочної сироватки з подальшим отриманням білкового концентрату для дитячого харчування).

Властивості функціональних матеріалів з фосфоліпідними везекулярними наноструктурами можуть слугувати харчовій промисловості - для розробки нових харчових продуктів дієтичного спрямування, а також в сільському господарстві – для виробництва нових форм препаратів для рослинництва, кормовиробництва. Цим питанням присвячена стаття «Разработка промышленных технологий получения липидных наноструктур и функциональных материалов на основе принципа дискретно-импульсного введения энергии».

Для отримання функціональних біонаноматеріалів можна використовувати відходи виробництва – агропереробної, харчової промисловості. Шкарлупа яєць птахів (курі, перепели, страуси та інші) закладається в основу функціональних кальцій-фосфатних біоматеріалів. Більше половини усіх застосовуваних біоактивних матеріалів на основі гідроксиапатиту кальцію складає його використання в якості матеріалу покриття на металічні імпланти (медицина, стоматологія). Докладно матеріал викладено в статті «Получение функциональных бионаноматериалов на основе апатита кальция с использованием биогенного источника кальция».

Для сепарації та концентрування іонів багатьох металів, для їх виділення з відходів різних виробництв, для очищення навколишнього середовища від забруднення високотоксичними сполуками все більш широкого використання знаходять кремнійорганічні сорбенти. Ця технологія викладена в статті «Нанопористые сорбенты с комплектующим поверхностным слоем: синтез, строение, применение».

Воістину титанічна праця науковців потребує подальшої державної підтримки цього перспективного напряму, створення належного інвестиційного клімату. За цих умов Україна зможе організувати власні нанотехнологічні виробництва  і зайняти гідне місце на міжнародному ринку такої продукції.