Сьогодні, певно, вже нікого не здивуєш, що в XXI столітті лідерство в новітніх технологіях впевнено займають нанотехнології, які широко використовуються в електроніці, машинобудуванні, енергетиці, транспорті, фармакології, медицині тощо.

Не обходять стороною новації в переробній і харчовій промисловості. Надзвичайно гостро в планетарному масштабі стоїть питання забезпечення людства продуктами харчування, поліпшення якості, функціональності, збільшення виробництва якісних та безпечних для здоров’я людей харчових продуктів.

Бібліотека систематично відслідковує новинки наукової, учбово-виробничої літератури, актуальних публікацій з цих питань і своєчасно надає інформаційно-бібліографічні матеріали користувачам на сайті. Запрошуємо на чергову презентацію книги з нанотехнологій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Косенко В.А.Наноматеріали та нанотехнології. Їх використання у харчовому виробництві: навч. посіб./ В.А.Косенко, С.В. Кадомський, В.В. Малишев. – К.: Ун-т «Україна», 2017. – 327 с.:іл.

 

Навчальний посібник підготовлений науковцями кафедри наноматеріалів та нанотехнологій Університету «Україна». Видання призначене для студентів, аспірантів, науковців, інженерів, які працюють в харчовій галузі. Автори дають визначення нанотехнологій. Наука про нанотехнології включає різні галузі знань: фізика (квантова теорія, фізичне матеріалознавство, фізика поверхонь), хімія (хімічний синтез, хімія поверхонь, біохімія), біологія (молекулярна біологія) тощо. Сам термін «нанотехнології» вперше висловив японський фізик Норіо Танігучі в 1974 році. У виданні представлені Лауреати Нобелівської премії в нанонауці., викладено матеріал про розвиток нанотехнологій в різних країнах: США, Японії, Європі. Представлено вклад українських вчених в розвиток нанонауки. Інститутами Національної Академії наук України, Національною Академією медичних наук напрацьовані наукові досягнення з вивчення фізичних, фізико-хімічних, біохімічних основ нанотехнологій, наномедицини. Це Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона, Інститут металофізики, Інститут фізики, Інститут біоколоїдної хімії, Інститут фізики напівпроводників, Інститут монокристалів, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця та інші.

В посібнику наведено класифікацію нанорозмірних матеріалів, проаналізовано їх структуру. Узагальнено «відомості про проявлення розмірних ефектів у фізико-хімічних, механічних та інших властивостях наноструктурних матеріалів».Викладено сучасні уявлення про формування наноструктурних, нанокомпозитних матеріалів та покриттів, отриманих різними методами. Окремий розділ присвячений стандартизації в галузі нанотехнологій та наноматеріалів. Подано перелік та коментар до затверджених та тимчасових стандартів Міжнародної організації зі стандартизації ISO. В 2005 році організація ISO проявила ініціативу щодо контрольованого і безпечного розвитку й використання нанотехнологій. З цією метою створено два технічних комітети стандартизації. Україна – член ISO, 39 наукових організацій України ведуть наукові дослідження й розробки в галузі нанотехнологій.

В розділі «Наноматеріали та нанотехнології в харчових виробництвах» характеризуються конструкційні, інструментальні і триботехнічні наноматеріали, пористі матеріали та матеріали зі спеціальними фізико-хімічними властивостями. Наводяться конкретні досягнення в розробці харчових продуктів із застосування нанотехнологій. Найважливішою проблемою є підвищення врожайності в сільському господарстві при виробництві харчової сировини, виробництво харчових продуктів, пакування, довгострокове зберігання.

ЦІКАВІ ФАКТИ з посібника. Штучна їжа на основі нанотехнологій та молокулярної кулінарії . В 2013 році в Лондоні був представлений перший в світі гамбургер зі штучного м’яса. Штучний фарш виробили в лабораторії на основі коров’ячих стовбурових клітин. Набуває розвитку друкована їжа. Технології 3-Д друку стають поступово масовими, це стосується і харчових продуктів. Такий принтер був створений в 2011 році науковцями англійського Екстерського університету. Творці цієї установки стверджують, що домашня шоколадна фабрика працює аналогічно звичайному принтеру. Американська фірма Beyond Meat вирішила проблему заміни курячого м’яса, в 2012 році вивела на ринок штучну курку, яка була виготовлена з допомогою суміші сої, борошна, бобових білків і білкових волокон. А за смаком курка повністю нагадує натуральну. Нанотехнології добираються і до виноробства. Голландська дизайн-студія представила нове динамічне вино. До складу NanoWine входять молекулярні сполуки з різними властивостями і ароматами, які активізуються при нагріванні для отримання вина певної марки.

Разом з тим, вітчизняні науковці - автори посібника обережно відносяться до новітніх технологій, пов’язаних з виробництвом нанопродуктів, звертають увагу на надзвичайно важливий нюанс: «...наночастинки завдяки високій хімічній активності за ланцюгом «сільськогосподарські рослини - тварини - харчові продукти – людина» можуть потрапляти в організм людини, а те, як ці частинки будуть впливати на здоров’я людини, не зовсім вивчено».

 

Друге видання, яке пропонуємо до уваги користувачів, теж підготовлено науковцями кафедри наноматеріалів та нанотехнологій Університету «Україна».

 

Наноматеріали та нанотехнології: Методи аналізу та контролю: конспект лекцій/ Н.Ф. Кущевська, О.Я. Терещенко, О.А.Папроцька, В.В.Малишев. - К. Ун-т «Україна», 2018. – 80 с.

 

Конспект лекцій підготовлений для студентів напрямків підготовки «Харчові технології, «Хімічна технологія та інженерія»», «Сучасні нанотехнології та наноматеріали». У вступі до видання автори зазначають, що розвиток нанотехнологій – один з найбільш перспективних сьогодні напрямів науки і техніки. Швидкий розвиток наноіндустрії в світі, впровадження наноматеріалів і продукції на їх основі у виробничу і побутову практику призведуть до розширення використання наноматеріалів. Особливо перспективним є застосування наноматеріалів в харчовій промисловості. Наприклад, створювані на основі нанотехнології нові типи харчових добавок надають одному і тому ж продукту різні споживчі властивості. Значний інтерес представляє використання деяких нутрієнтів у формі наночастинок. Сьогодні вже виготовляються так звані «розумні» пакувальні матеріали, які «сигналізують» споживачеві про закінчення терміну вживання продукту, втрати якості продукту тощо.

Основний акцент у виданні автори зосереджують на проблемі нанобезпеки при використанні нанотехнологій, оскільки наноматеріали мають недостатньо вивчений рівень безпечності таких продуктів. В зарубіжних країнах дослідження з проблем нанобезпеки проводяться з початку 2000-х років. В Україні такі дослідження інтенсивно розпочалися з 2008 року. За цільовою програмою «Наноматеріали та нанотехнології» розроблено і затверджено 48 нормативно-методичних документів, які складають єдину систему нанобезпеки в Україні.

В навчальному виданні розглянуто методи, які дозволяють виявляти та ідентифікувати наночастинки і наноматеріали, кількісно визначати їх вміст у складі багатокомпонентних гетерофазних системах, до яких відносяться об’єкти довкілля, сільськогосподарська сировина, продукти харчування, інші види споживчої продукції. Проведено аналіз літературних джерел і наведено результати власних досліджень, які відносяться до методів і методик визначення наночастинок різних типів.