До Дня науки пропонуємо переглянути сторінки надзвичайно цікавої книги з фонду бібліотеки. Видана книга – результат величезної пошукової, творчої праці ентузіастів, невтомних дослідників славетних імен українських вчених, знаних в світі, та не завжди – в Україні. Автори - відомий вчений-фізик Василь Шендеровський  та журналіст Українського радіо Емма  Бабчук.

Пошукова робота розпочалася ще з середини 90-х років минулого століття. Напрацьований матеріал висвітлювався на зустрічах, на шпальтах українських газет, телебаченні. В 1999 році започаткована радіопрограма Емми Бабчук «Нехай не гасне світ науки», слова взяті з «Молитви» Пантелеймона Куліша – видатного українського письменника, вченого, фольклориста, громадського діяча, друга Тараса Шевченка. Програма стала надзвичайно популярною, інтерактивною. Слухачі завжди чекали, слухали чергову передачу про нове ім’я, висловлювали свої міркування,  побажання.

Згодом і виник задум підготувати книгу, основою якої склали матеріали радіопрограми.

Епіграфом до книги стали слова Великого Кобзаря: «От де, люде, наша  слава, слава України!». В передмові автори відзначають, що «читач познайомиться з тими українськими творцями науки, які своїми науковими розвідками справляли величезну стимулюючу дію на розвій світової науки і техніки. Україна подарувала людству цілу плеяду геніальних людей. В останні роки стараннями окремих дослідників і подвижників почалося повернення незаслужено замовчуваних, а часто не зі своєї власної вини змушених працювати поза межами України видатних учених світової величини». 

Книга містить 50 нарисів про українських вчених, що зробили вагомий внесок до скарбниці світової науки, освіти, культури.

Ось лише деякі імена:

15 століття – Юрій Дрогобич – філософ, астроном, медик, ректор Болонського університету. Є відомості, що свого часу він навчав польського вченого Мікулая Коперніка.

17 ст. – Єпифаній Славинецький, який залишив по собі дуже цінний «Лексикон греко-слов’яно-латинський».

18 ст. – Теофан Прокопович – архієпископ Православної церкви, знавець богослов’я, філософії, історії, математики, викладач та ректор Києво-Могилянської академії. Працював в Російській академії наук, в якій залишилась його книгозбірня (біля 30 тис. примірників).

19 ст. – Михайло Балудянський – перший ректор Петербурзького університету від початку його існування.

Авенаріюс Михайло Петрович – один зі славних професорів Київського університету, засновник першої наукової фізичної школи в Україні, першої лабораторії експериментальної фізики і фізичного лабораторного практикуму.

Олександр Смакула – цікава постать в науці. Фотоапарати, інші оптичні прилади, де використовуються лінзи, досконалість яких досягнута завдяки відкриттю явища просвітлення оптики, здійснено Олександром Смакулою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ігор Сікорський – один із творців гелікоптерів і літаків, син української землі, - прославив Америку.

Борис Грабовський – син видатного українського поета Павла Грабовського, займався винаходом телебачення.

Українській науці прислужилися такі відомі імена, як Михайло Остроградський – зірка першої величини у сузір’ї найвидатніших математиків світу; Степан Тимошенко - всесвітньо  відомий механік, один із творців Української академії наук.

Михайло Туган-Барановський – видатний економіст світової слави; Архип Люлька – творець двигунів для літаків; Микола Кибальчич – з плеяди таких учених, як Костянтин Ціолковський, Юрій Кондратюк, Сергій Корольов.

Володимир Вернадський – славетний учений, природознавець, мінералог, геохімік, біохімік, один з перших президентів Української Академії наук.

Жорж Шарпак - французький вчений, видатний фізик 20 століття, лауреат Нобелівської премії – не хто інший, як наш співвітчизник, родом з Рівненщини, і його прізвище Георгій Харпак.

Перелік славетної плеяди українських зірок науки, техніки, освіти, культури великий.

В цій збірці, як ми зазначали, зібрано 50 біографій. Видання розраховане на широке коло читачів, написано надзвичайно цікаво, доступно. До кожної біографії подано фото ученого, список літературних джерел при підготовці нарису, що свідчить про копітку літературно-пошукову роботу авторів. Книга має абетковий покажчик персоналій для зручності в пошуку конкретної  персоналії.

Виданий матеріал, беззаперечно, поповнить духовний багаж кожного, хто перегорне сторінки  цієї книги. А ще, нам би так мріялось, щоб такі книги, такі біографії та справи великих українців сприяли підвищенню патріотичних амбіцій молодих талановитих науковців України, і щоби наука  отримала одну з перших позицій державної політики, належний  інноваційний клімат для конкурентоспроможних наукових досліджень та розробок. “Наука потрібна народу. Країна, яка її не розвиває, рано чи пізно перетворюється  на  колонію”.  Це  слова  великого  французького  ученого

Фредеріка  Жоліо-Кюрі.

Сьогодні кожен бажаючий може скористатися інтернет-ресурсами для поповнення знань з українознавства.