ПРЕЗЕНТАЦІЯ

ЦІКАВІ  ВИДАННЯ: В.В.ПОХЛЬОБКІН. КНИГИ З ІСТОРІЇ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ

ПОХЛЬОБКІН  ВІЛЬЯМ ВАСИЛЬОВИЧ (помер в 2000 році) – письменник, спеціаліст з історії міжнародних відносин, геральдики. А також визнаний знавець історії кулінарної та харчової наук. Понад сорок років присвятив вивченню теорії та практики харчових виробництв. Дар вченого та літератора допомагає автору змістовно та цікаво подати читачеві підготовлений матеріал. Багатьом, напевно, знайомі його книги: «Тайна хорошей кухни», «Занимательная кулинария. Кухня: приготовление. Стол: продукты, блюда», О кулинарии от А до Я».

Сьогодні ми презентуємо книги Похльобкіна В.В., які є в нашій бібліотеці.

 

«Чай, его типы, свойства, употребление». - М.: Пищевая промышленость, 1968.–136 с.

Книга розповідає, як виникло це слово, про батьківщину чаю, історію розповсюдження чаю, його сорти та типи, секрети заварювання чаю. Знайомить з національними способами приготування чайного напою: китайський, тибетський, монгольський, узбецький, японський, англійський. Подаються поради, як потрібно пити чай, з якими продуктами.

Цікавий факт щодо походження назви «чай». Автор повідомляє, що на батьківщині, в Китаї, чай має декілька сот назв, в залежності від району вирощування, типу чи сорту. (шуйсен, юньнань, шаоцун, улун, лунцзи, тунчи, байча, ченлянча, чичаточа, хуача та інші). Загальновживана назва, узагальнююча і часто присутня в складних складових сорту, це «ча», що за китайською значить «молодий листочок».

 

«Все о пряностях. Виды, свойства, применение». - М.: Пищевая промышленность, 1974. – 206 с.

На протязі багатьох тисячоліть прянощі вірно слугують людині. Вони не тільки покращують смак їжі, але і займають гідне місце в арсеналі лікувальних засобів.

В книзі  автор подає класифікацію пряних рослин, знайомить із властивостями, нормами та правилами вживання окремих видів прянощів, наводить приклади сумісності прянощів з їжею.

Автор відзначає, щоб вияснити, якими властивостями відзначаються прянощі, можна звернутися до тих назв, які з давніх часів дали їм різні народи. Дуже часто в самих цих назвах закладена характеристика рослини. Так, в стародавній Греції прянощі називалися aromatico, що означає благовонний, ароматний. В стародавньому Римі прянощі називали salsu – гострі, їдкі, смачні. Латинську назву scitamente  отримали пряні рослини, що означало ласощі, смаколики.

Для бажаючих скористатися порадами в додатках книги подаються рецепти приготування страв з прянощами. 

 

История водки.- М.: Интер-Версо, 1991. – 286 с.: ил.

Ця книга – свого роду науково-дослідницька робота, присвячена напою – горілка.

Книга надзвичайно цікаво розповідає про історичні, соціально-економічні умови, в яких виник цей унікальний,  запальний для всього людства продукт. Наводяться відомості про термінологію всіх алкогольних напоїв, що передували горілці.

Книга супроводжується предметним покажчиком для зручності пошуку інформації.

 

 

 

 

 

Чай и водка.- Красноярск: Красн. изд-во; Новосиб. кн. изд-во, 1995. – 464 с.: ил.

Напої відіграють значну роль в історії та культурних традиціях любого народу. Це пов’язано з тим, що з давніх часів, з самих перших кроків свого розвитку ні одне суспільство не обходилося без якогось напою. Першим напоєм людини була вода, священна вода. А далі... Далі ви дізнаєтеся з книги, в якій зібраний науково досліджений, надзвичайно цікавий, багатий матеріал про два напої, які були і до сьогодні залишаються невід’ємною частиною життя, культурно-побутових традицій практично кожного народу нашої землі.