Химическая  технология по Боллею.- Том II. Часть I. Сельскохозяйственные промыслы. Производства: уксусное, свеклосахарное...: сочинение д-ра Отто, профессора  химии  в  Брауншвейгской  политехнической  школе;  перевод

П. Алексеева. - Санкт-Петербург - Москва: Издание  книгопродавца – типографа

М.О. Вольфа, 1870. – 432 с.: ил.

 

 

До уваги користувачів пропонуємо переглянути рідкісну книгу з бібліотечної скарбниці. Книга 1870 року видання, праця професора хімії Брауншвейгської політехнічної школи, доктора Отто.

 

В першому розділі досить докладно подається матеріал з питань оцтового виробництва.

Як зазначає автор, «никакое другое производство не велось с такою таинственностью, как уксусное производство..., до последнего времени не знали, как образуется уксус из различных жидкостей. Ясным пониманием процесса образования уксуса мы обязаны лишь новейшей химии». Автор знайомить з оцтовою кислотою, як вона утворюється при оцтовому виробництві, які матеріали необхідні для її виробництва, різновиди оцту, як визначається вміст кислоти в різних оцтах. В практичній частині подаються способи виробництва різних видів оцту – хлібний або пивний оцет, винний, плодовий, з цукрового буряка, ароматичні, трав’яні оцти.

В наступному розділі розглядається бурякоцукрове виробництво від початкових операцій – сорти буряків, розведення, збереження, насінництво, агротехніка – і до кінцевого результату – отримання цукру. Вчений надавав надзвичайно важливого значення цій галузі. Бурякоцукрове виробництво, за словами вченого « чрезвычайно важно и имеет высокое политико-экономическое значение, и потому нельзя не желать его процветания. Оно увеличивает национальное богатство, не только сохраняя нам огромные суммы, которые шли бы за привозный сахар за границу, - куда от нас вывозили бы лишь столько, сколько было бы в интересах какого-либо государства, - но и возвышая ценность землевладения вследствие большого дохода разведения свекловицы».

Цікава вступна частина, в якій подається історична довідка про зародження та розвиток бурякоцукрового виробництва в Німеччині. Ще в 1747 році німецький аптекар Марграф вперше відмітив, що цукровий буряк містить велику кількість цукру і рекомендував сільським господарям вирощувати буряк для отримання цукру. Це відкриття залишилося непоміченим. Тільки через 50 років до цього повернувся Ахард і при підтримці пруського короля облаштував перший цукровий завод в Сілезії. Більш широкого розвитку цукрове виробництво набуло після 1820 року за рахунок запровадження на заводах більш прогресивного обладнання та технологій.

До  речі,  за  літературними джерелами,  цукрове виробництво   в  Україні  зародилося

в 1830 році в м. Сміла Київської губернії (нині Черкаської). Перший цукровий завод  представляв собою плетену будівлю, обмазану глиною. Процес цукроваріння на початку був повністю ручним. А вже через 10 років в Україні нараховувалось 20 заводів з технологічним обладнанням.

 

Книга супроводжується великою кількістю малюнків, таблиць