Відомий в Російській імперії вчений - мікробіолог Івановський М.Д. в своїй праці  виклав результати досліджень по спиртовому бродінню. Здійснив аналіз теоретичних праць та практичних досліджень відомих на той час науковців Пастера, Броуна, Негелі, Вемера, Грімбера. Вчений узагальнив результати науковців, відмітив досягнення та хибні точки зору, вивів свою теорію спиртового бродіння, провів 31 дослід на базі Ботанічної лабораторії Академії наук Санкт-Петербургу. На основі різнобічного дослідження Івановський приходить до висновку: «... брожение не есть особое приспособление для жизни в безкислотной  среде, как принимает классическая теория, не побочное, как бы случайное последствие роста дрожжей в сахарном растворе, как представлял себе Негели. В продуктах брожения  (спирте, глицерине, янтарной кислоте) мы имеем отдельные фазы того внутреннего метаморфоза веществ, который и составляет питание организма. С этой точки зрения, брожения получают особый интерес, являясь наиболее удобным объектом для изучения одного из важнейших вопросов физиологии – питания органическим веществом».

Наукова праця цікава як історична сторінка розвитку мікробіологічної науки, супроводжується ілюстраціями, детально описані всі досліди вченого.